Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозварюватися

Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗВАРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЗВАРЮВАТИСЯ"
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Видрати, -деру, -реш, гл. = видерти.
Гуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Досві́дчити, -ся. Cм. досвідчати, -ся.
Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Грин. III. 185. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. Галич. 1867. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. Чуб. V. 355. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Pauli. Ум. кавале́рочок. Мил. 216.
Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж. 1) Спасибо, благодарю. Левиц. Пов. 369. Спасибі вам га ягідки. ЗОЮР. І. 66. Таки, спасибу йому, добрий на старости був. Рудч. Ск. І. 77. 2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Васильк. у. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Васильк. у. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі. Рк. Левиц.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Лукаш. 12.5. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Гол. І. 335. Ой татоньку, мій голубоньку! Мет. 155. Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. КС. 1883. ІІ. 466. Татуся.... на той раз не було. Сим. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЗВАРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.