Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Комін, -на, м. = комин. З верху криші по ріжках шпилі, а наверх коміна вертиться по вітру залізний півень. Ум. коміно́к, коміно́чок. Щоб ліжко там було і коміночок, і огонь щоб горів.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Поодр.. Cм. повідр..
Саднути, -дну, -неш, гл. Ударить, дать тумака.
Сестричка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сестра.
2) Членъ женскаго братскаго цеха.
3) Раст. Viola tricolor.
Тіль-тіль, нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Тіль-тіль що пам'ятаю се.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
