Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Вертливий, -а, -е. Вертлявый.
Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. З'їжджайте в чужу дальню сторону.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. Як би так малось, як не мається, так що б то було! А малась воля, малась сила! Як би малась сила! День той малось свято. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Малося йти в город, та дощ не пустив. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати.
Накондуба́читися, -чуся, -чишся, гл. Нахмуриться (о небѣ въ тучахъ). Мерщій, паничу, збірайтесь, а то дивіться, як небо накондубачилось, — мабуть моква буде.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
