Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі, ж. 1) Соленый овечій сыръ. 2) Бриндзю бити: а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). Вх. Зн. 4. б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу. Ном. 12798.
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Полегти, -ля́жу, -жеш, гл. = полягти.
Потріб, -би, ж. 1) Надобность, дѣло. Купив оце й я собі на потріб дерева. Камен. у. Сей оскіпок у потріб піде. Н. Вол. у. В нас іде на потріб ціла липа, а не колена. Брацл. у. Яворина все на потріб яку там купуєся. Камен. у. 2) своя потріб. Естественная нужда, испражненіе. ЕЗ. V. 189.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.