Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Підзамчанин, -на, м. Житель мѣстности передъ замкомъ. Не встоять замкові і підзамчане.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається.
Рольник, -ка́, м. = рільник. Вже був з його добрий погонич або й рільник.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.