Боюн, -на, м. Трусъ.
Виколоти Cм. виколювати.
Відрада, -ди, ж.
1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада.
2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Cм. відрадість.
Дружи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. 3) Женить или отдавать замужъ. Тому сина женити.... тому дочку дружити. 4) — собі. Брать въ жены. В тебе сини в царя служать, царівочку собі дружать, в царя дочку заручили та й додому пригостили. Ум. дружи́тоньки. Мої любі вечерниченьки! Вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить.
Підрити Cм. і. підривати.
Поручати, -ча́ю, -єш, сов. в. поручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Славитися, -влюся, -вишся, гл. Славиться.
Термінування, -ня, с. Время, проведенное въ обученіи ремеслу.
