Відвідини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе. Ще більшого жалю завдав їй своїми одвідинами.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Начикрижити, -жу, -жиш, гл. Нарѣзать, накромсать.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Оттепер нар. Вотъ теперь. Оттепер ні до торгу, ні до жінки. Ум. оттепе́реньки, оттеперечки.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Хавтурвий, -а, -е. Любитель хавтур. А хавтурний дерій, увесь у злоті, нетягам проповідує любов.
