Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). 2) Многолюдный.
Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. 2) — са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати.
Некрутство, -ва, с. Рекрутская повинность. Хлопці, тікаючи од некрутства, розбіглись.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. 2) Бранное слово для женщины. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Ум. помийничка.
Таган, -на, м. Таганъ, желѣзная подставка съ ножками, на которой варять пищу, раскладывая подъ ней огонь. Ум. таганок, таганчик.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Улоговина, -ни, ж. Впадина, котловина, ложбина.
