Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Назі́мкуватиця, -ці, ж. Корова, дающая молоко съ «на́зімком».
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме. Камен. у.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Півничок, -чка, м. Ум. отъ півень.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою. Чуб. V. 613.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Розшрубуватися, -буюся, -єшся, гл. Развинтиться.