Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поводитися

Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. МВ. (О. 1862. III. 56). 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. О. 1861. III. 17. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. Чуб. V. 926. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Кв. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде. Драг. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИСЯ"
Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Н. Вол. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз. Конст. у.
Звиш нар. Выше; свыше.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. І. 42.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Любо́вно нар. Любовно, въ любви, въ согласіи. Хороше да пригоже, да любовно живуть. Чуб. V. 516. У нас це так любовно. Лебед. у. Ум. любо́вненько.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Печерувати, -ру́ю, -єш, гл.раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Ущедряти, -ряю, -єш, гл. Щедро надѣлять, осыпать. Я добром та благом ущедряв твоїх спасенних. К. Псал. 30.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.