Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинний

Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати. Чуб. V. 1176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИННИЙ"
Бозінька, -ки, м. Ум. отъ бозя.
Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Обшити, -ся. Cм. обшивати, -ся.
Оклепанець, -нця, м. = околот 1. Вх. Зн. 43.
Пасовисько, -ка, с. = пасовище. Шух. І. 185. Приймив ялівочку на пасовиско. Гн. II. 204.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче. Чуб. IV. 367.
Полатух, -ха, м. = полатайко. Желех.
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.