Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный.
2) Отрицательный.
Вільга, -ги, ж.
1) Мокрота, влага.
2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Замори́ти, -ся. Cм. заморяти, -ся.
Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Кивень, -вня, м. Мѣсяцъ іюль, когда лошади мотаютъ головою отъ укуса насѣкомыхъ.
Куксоватий, -а, -е. Съ вывороченными копытами.
Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. От, буде навмана стрибати. Навманя росказую.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить.