Високість, -кости, ж. 1) Высота, вышина. Летить орел понад морем по високій високості. Виставимо, миле браття, на високостях науки і літератури наше національне знамено. Аби в панській високості хоть-но рік пожити. 2) Возвышенность.
Груши́на, -ни, ж. Грушевое дерево.
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. дучка = дучайка. Ум. ду́чечка.
Капосниця, -ці, ж. Пакостница.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Скале зуби, як собака на м'якині. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня.
Помишлення, -ня, с. Помышленіе. Тілько моєї й думки, тілько і помишлення, щоб швидче бути укупі з Марусею.
Прохапуватися, -пуюся, -єшся, гл. — крізь вуха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує.
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником.