Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бодлак, -ка, м. = будяк? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Їстися, їмся, їсися, гл. 1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, Боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.
Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. Вх. Пч. І. 11. б) Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Роздобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. Чуб. V. 954. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.