Дешевня́, -ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета.
Зарі́бок, -бку и за́ріб, -робу, м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям.
Клопіт, -поту, м. Забота, хлопоты; безпокойство. Не мала баба клопоту, та купила порося. З клопоту голова болить. І хазяйка з неї добра, роботяща. Як дійшла вона літ, своїх, то я без клопоту хліб їла. от мені великий клопіт! А мнѣ какое дѣло?
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ум. риженький.
Різун, -на, м. Головорѣзъ, разбойникъ.
Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав.
Срібнолюбний, -а, -е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
