Коломийка, -ки, ж. 1) Жительница Коломыйскаго округа. Ой славная коломийка по дворі ходила. 2) Особый родъ пѣсенъ въ Галиціи, Буковинѣ и Угорской Руси, получившій свое названіе отъ г. Коломыи, гдѣ онѣ наиболѣе распространены; каждая пѣсня состоить изъ 2-6 стиховъ въ 14 слоговъ каждый, съ цезурой послѣ 8-го стиха. Як я тую коломийку зачую, через тую коломийку дома не ночую. Cм. Сумцовъ. Коломийки. . 3) Танецъ въ Галиціи и Угорск. Руси. Де-Волланъ, Угро-русскія пѣни. 16. 4) = клепаня. Шапка эта такъ называется въ Галиціи по той причинѣ, что ее носять въ Коломыйскомъ округѣ. 5) Родъ сумки шерстяной, носимой гуцулами-мужчинами черезъ плечо. То-же, что и дзьобенка.
Плямка, -ки, ж.
1) Ум. отъ пляма.
2) = клямка.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Ромен, -ну, м. = роман 1. Ромен-зілля, ромен-зілля по дорозі розстилається.
Священник, -ка, м. = піп.
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова.