Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки. Вх. Уг. 229.
Вікнина, -ни, ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.
Окружки нар. = округи.
Перський, -а, -е. Персидскій. Засвітила звізда перському царьові. Гн. І. 63.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл. 1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались. О. 1862. IV. 82. 2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Роздивитися Cм. роздивлятися.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Сухозлотиця, -ці, ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.