Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видоїти Cм. видоювати.
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву. К. Досв. 8.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Левиц. І. 331. Це порося на посвячіння. Н. Вол. у.
Приплюскнути, -ну, -неш, гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Реберце, -ця, с. 1) Ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.