Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Затверді́лий, -а, -е. Загрубѣлый, затвердѣвшій. Серце бо їх затверділе. Єв. Мр. VI. 52.
Злягати, -га́ю, -єш, сов. в. злягти, -жу, -жеш, гл. 1) Склоняться, склониться на что либо, опереться на что либо. Зліг на лісу, постояв. О. 1861. VIII. 20. (Пані) сунула з горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок. Мир. ХРВ. 104. 2) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. Уже Дарина злягла. Жінка злягла. КС. 1893. VII. 74. Одному чоловікові злягла вночі жінка. Федьк.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Покойовий, -а, -е. Комнатный.
Поросхилювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и росхили́ти, но во множествѣ.
Притулити, -ся. Cм. притуляти, -ся.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.