Вилискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, блестѣть. Вус чорний аж вилискується.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять.
Дякони́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ діакона.
Знущання, -ня, с. Издѣвательство.
Недбання, -ня, с. = недбалість.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки.
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі.