Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Лагід, -году, м. Употребл. какъ нарѣчіе: лагодом, Ум. лагодиком, лагодком. Кротко, мягко, ласково, миролюбиво. Навчає лагодом. Як набігли на мене, як зачали лаяться!.. Я дивлюсь, що непереливки, — давай біля їх лагодком, лаю — ком, — утихомирилися. Вона боїться чоловіка та так коло його лагодком.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Погоїтися, -гоїмося, -гоїтеся, гл. Залѣчиться (во множествѣ). Ой коли б побив та й пожалував, до б мої раночки, да й погоїлись.
Позабудовувати, -вую, -єш, гл. Застроить (во множествѣ). Обидва двори позабудовував.
Приварити Cм. приварювати.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
