Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Зайде́я, -де́ї, об. = зайдей.
На́йми, -мів, м. мн. Наемъ; служба по найму. Нехай вона сердешна од наймів трохи одпочине. . Піти́ в на́йми. Наняться. Матінко наша! Не журися ти нами: як поростемо, пійдемо в найми.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює.
Пожакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Пожакувати всі крамні комори.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає.
Скаженіти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣсноваться. Гамалію, серце мліє, Скутарь скаженіє. Чого ти зараз скаженієш, як п'яний?
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
