Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підполковник

Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОЛКОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОЛКОВНИК"
Габелковий, -а, -е. Сдѣланный изъ кожи молодой скотины. Обутий в габелкових черевиках. Стор. II. 96.
Залежа́лий, -а, -е. Залежалый. Залежалий хліб. Мл. л. сб. 175.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом. Г. Барв. 411.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Пекарка, -ки, ж. Пекарка, булочница.
Позаносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и занести, но во множествѣ.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Попороскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить, не стѣсняя себя, пожить въ роскоши. Я за первим чоловіком попороскошувала. Лебед. у.
Табла, -ли, ж. = табівка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОЛКОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.