Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Горі́шечок, -чка, м. Ум. отъ горіх.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Ли́скавка, -ки, ж. 1) = блискавка. Желех. 2) Одно зерно блестящихъ бусъ, бусина блестящая. Шух. І. 130.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Напряда́ти IІ, -да́ю, -єш, сов. в. напря(е)ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрывать, покрыть, накрывать, накрыть; напяливать, напялить. Ти хоч би напренула на себе хустку, чи шо. Александр. у. Слов. Д. Эварн. Напрядати віз (рядниною, повстю, шкурою).
Сусік, -ка, м. Закромъ. Вх. Зн. 68.
Теплиця, -ці, ж. 1) Оранжерея. Квітка в теплиці. Левиц. І. 316. 2) = теплина. Вх. Зн. 69. 3) = вирій. Cм. тепличина. Ум. тепличка, тепли́ченька.