Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викруглити Cм. викругляти.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Джи́ґавка, -ки, ж. Родъ мухи, сильно жалящей. Джиґавка або спасівська муха.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь. Екатерин. у.
Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу. Рудч. Ск. І. 54.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Ратай, -тая, м. Пахарь. АД. І. 53.
Цвіточок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.