Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигладжуватися, -джуюся, -єжся, сов. в. вигладитися, -джуся, -дишся, гл. Сдѣлаться полнымъ, жирнымъ, пополнѣть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.
Видавник, -ка, м. Издатель. Желех.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.  
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Раскрадываться, разокрасться. 2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця. Мет. 20.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Єв. Мт. VI. 9. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. КС. 1883. III. 675. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже. Мкр. II. 35.