Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випитувати, -тую, -єш, сов. в. випитати, -таю, -єш, гл. Вывѣдывать, вывѣдать разспросами, допрашивать, разспрашивать, разспросить. Все роспитують та випитують, і що вони судейським не кажуть, не ймуть віри. Стор. І. 48.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка. Стор. І. 206.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. Хата. 110. От-от упаде затого. ЗОЮР. II. 20. Затого сивий волос проб'ється. Г. Барв. 248. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен. Шевч.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Перевідати, -ся. Cм. перевідувати, -ся.  
Попливти, -ву, -веш, гл. Поплыть. Попливемо на той бік озера. Єв. Л. VIII. 22.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Сковзалка, ско́взанка, -ки, ж. = скобзалка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39.