Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опирь II

Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИРЬ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИРЬ II"
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Дзіндзо́ра, -ри, ж. = Джінджура. Вх. Зн. 14.
Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий. Мнж. 181.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ. Желех.
Оповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. оповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Объявлять, объявить, извѣщать, извѣстить, разсказывать, разсказать. Грин. III. 274. Оповіщає ціну за роботу. Левиц. І. 106. Ісус Христос своє слово оповістив усім людям.
Пообводити, -джу, -диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна... червоною глиною пообводили. Г. Барв. 249.
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник. Гн. II. 141.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПИРЬ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.