Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

таркач

Таркач, -ча, м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАРКАЧ"
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Висапатися, -паюся, -єшся, гл. Отдышаться.
Вискрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискребти, -бу, -беш, гл. Выскребать, выскресть, выскабливать, выскоблить.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Негарно нар. Нехорошо; некрасиво.
Песюга, -ги, м. Собака большая. Вх. Зн. 48.
Підрійка, -ки, ж. = підрийка.
Химерувати, -рую, -єш, гл. Причудничать; капризничать. Ой, дочко, не дурій! Що се ти химеруєш? Якісь панські роскоші все вертяться в тебе на думиі. МВ. І. 26.
Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАРКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.