Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баштанниця, -ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакшѣ.
Мара́нча, -чи, ж. Множество. Марата гусениц на капусті. Вх. Лем. 434.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Підв'язка, -ки, ж. Подвязка. Хоч голий, та в підв'язках. Ном. № 5071.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Поперемішуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Перемѣшаться, смѣшаться (о многихъ).
Прилазити, -лажу, -зиш, сов. в. прилізти, -лізу, -зеш, гл. Приползать, приползти, прилѣзать, прилѣзть. Прилізла... чорна гадина. Чуб. V. 734.
Припалювати, -люю, -єш, сов. в. припалити, -лю, -лиш, гл. Опалять, опалить, обжигать, обжечь, прижигать, прижечь, припаливать, припалить. Приходить на своє поле, дивиться, — аж... сонце припалило його. Рудч. Ск. І. 54. Полетів би та не мушу, припалила дівчина мою душу, ой чи огнем, чи водою, чи своєю хорошою вродою. Чуб. V. 613.
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.