Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкурина

Шкурина, -ни, ж. = шкорина. Ум. шкуринка. Такий, мамо, хліб удавсь, — під шкуринку хоч сховайсь. Грин. III. 660.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУРИНА"
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Колоша, -ші, ж. = холоша. Ном. № 7225.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали. Черниг. у.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Сим. 214. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Розлучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. Н. п.
Скеля, -лі, ж. Скала. Мнж. 32. Море, грай, реви, скелі ламай. Шевч. 57.
Таляпанина, -ни, ж. 1) Занятіе, возня съ чѣмъ либо жидкимъ. Шейк. 2) Пачкотня. Не люблю тої таляпанини коло хати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.