Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Подозвелити, -лю, -лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві.
Пташеня, -ня́ти, с. = пташа. Обсіли мене, як дрібні пташенята. Ум. пташенятко. Коло його як пташенятко звивається.
Спахнути Cм. спахувати.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Увіристий, -а, -е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику.
