Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Кудикало, -ла, м. Человѣкъ, часто предлагающій вопросъ куди?
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23).
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Полуночниця, полуношниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588. Cм. полуденниця.
Рутити, -ручу, -тиш, гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576.
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Маркев. 45. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку. Котл. Н. П. 351.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Шантавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Лем. 484.