Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. В степу безлюднім.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Ой гукну я на малого: сідлай коня вороного! час малий. Короткое время. Літа ж мої, літа, та ви молодії, де ж я вас поділа за часи малії. 2) У гуцуловъ употребляется для названія различныхъ животныхъ: малим называютъ волка, малою — овцу; призиваютъ теленка: мале! мале! Сравн. ст. менший. по-малу. Cм. помалу. Ум. мале́нечкий, маленький, малесенький, мале́сечкий, мане́нький, мане́сенький, манюній, манюсенький, манюсюсенький, манюсюнечкий. Ой ти, галочко чорная, маленькая! Скажи, галочко, де моя миленькая? Ще нема двох маленьких коробочок: одна маленька, а друга малесенька. Там хатина малесенька, там дівчина гарнесенька. Голівка в його була така малесечка, як зернятко. Вилися між деревами якісь сіресенькі пташечки малесечкі. Жінка маненька, коротесенька. Горобчичок манісенький, на ніженьку кривісенький. Ти ж моя манюсюнечка!
Нап'ясти́, -ся. Cм. напинати, -ся.
Поріднити, -ню́, -ни́ш, гл. Породнить, сдѣлать роднымъ. Поріднила нас недоля.
Портрет, -та, м. Портретъ.
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ.
Слимуж, -жа, слимужка, -ки, слимуш, -ша, м. = слимак 1.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
