Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница.
Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Обліг, -логу, м. Давно непаханное поле. А в моєї родини пшениці ланами, в мене молодої лежить облогами. Ой куди були ярії пшениці, тепер туди облоги. Cм. обліжок. Упав сніжок на обліжок.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему.
Склейнити, -ню, -ниш, гл. Помѣтить клеймомъ. Мішок ще новий, а він його уже склейнив.
Усьогосвітній, -я, -є. = усесвітній. Всьогосвітнє горе. Нехай наших гасителів поб'є всьогосвітній сором.