Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Грубеле́зний, -а, -е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого.
Качулка, -ки, ж. = качулея.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.