Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огірочник

Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 114. б) Trifolium arvense L. ЗЮЗО. I. 172. в) Spiraca ulmaria L. ЗЮЗО. I. 172. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГІРОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГІРОЧНИК"
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Качер, -ра, м. = качур.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Морду́ля, -лі, ж. = морґуля.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Рятунок, -нку, м. Спасеніе. К. Бай. 41. На тім світі пани рятунку не мають. Н. Вол. у. Ах там молод козак потопає: просить він рятунку. Лукаш. 131.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГІРОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.