Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замовка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замо́вкнути и замо́вкти, -кну, -неш, гл. Замолкать, замолчать, умолкать, умолкнуть, замолкнуть. Не замовкне вовіки твій голос між нашим народом. О. 1861. III. 7. Зумилися! всі четверо замовкли, проти мене ні слова не пробовкнуть. К. Іов.
Мшани́к, -ка́, м. Омшаник.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Ослобонити, -ню́, -ниш, гл. Освободить.
Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки. Левиц. І. 106.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. Н. Вол. у.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.