Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Міща́нка, -ки, ж. Мѣщанка. Ум. міщаночка. Ой ти знав, ни що брав міщаночку з міста.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Обоє, обо́х, обо́м, обома числ. Обое. Въ приложеніи къ людямъ обоє употребляется только въ томъ случаѣ, если говорится о мужчинѣ и женщинѣ вмѣстѣ. Є в мене криниця край перелазу, та вмиємось, милесенький, обоє разом. Ум. обойко.
Полагода, -ди, ж.
1) Исправленіе.
2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры).
Попихкати, -каю, -єш, гл.
1) Попыхтѣть.
2) Подымить трубкой курительной.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде.
