Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Досу́кувати, -кую, -єш, сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Зупиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Чуб. V. 542. Підбігли до його і зупинили коня. Стор. МПр. 52.
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Легкоду́мство, -ва, с. Легкомысліе. Видавати всякі ґазети... ради редакторської наживи з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125.
Обдутися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Распухнуть, раздуться. Увесь обдувся як барило. Котл. Ен. Він од горілки ввесь обдувся. Котл. Ен. II. 22. 2) Опиться. Обдувся води, аж боки росперло.
Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Утратний, -а, -е. Убыточный. Шейк.