Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. А в братів твоїх козаків багато завзяття.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне.
Носатка, -ки, ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. 3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. 4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю.
Охолоджувати, -джую, -єш, сов. в. охолодити, -джу, -диш, гл. Прохлаждать, прохладить. Рани мої постреляні та порубані окропи, охлоди. Дума.
Перепорожняти, -ня́ю, -єш, гл. = перепорожнювати. Це ви по глечички? А я саме перепорожняю їх.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл.
1) Поправлять, поправить, починить.
2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю.
Порозохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розохотитися, но о многихъ.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.
