Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штучечка

Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУЧЕЧКА"
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Злама́ти Cм. зламувати.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Налементува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Накричаться, наплакаться. Налементувалися наші баби, аж похрипли.
Посадитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. Федьк. 2) Быть посаженнымъ. Мил. М. 85. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю. Єв. Л. XVII. 6.
Росквась, -сі, ж. Распутица.
Свинарча, -чати, с. Мальчикъ свинопасъ.
Тмин, -ну, м. Раст. Carum Carvi L. ЗЮЗО. I. 116.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.