Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна. Шух. І. 146.
Ледівка, -ки, ж. 1) = ледиця. Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) Каменная (кристаллизированная) соль. Н. Вол. у.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Пантохвель, -ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель. Ном. № 11272.
Переколотити, -чу, -тиш, гл. Взболтать.
Песеня, -ня́ти, с. Щенокъ, собачка. Рудан. І. 65. Вх. Зн. 14.
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.
Хвицонути, -ну, -неш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скільки раз. Св. Л. 205.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатер. у.