Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Дивогля́дь, -ді, ж. = Дивовижа. Як на дивоглядь, дивлються на мене. Камен. у.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. І. 66. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили? Бал.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Мир. Пов. І. 158. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. МВ. ІІ. 184. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры. Херс. у.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин. Мнж. 481.
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали. К. ЦН. 249.
Простаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть старшиною. Простаршинував два курси, — буде з мене, нехай ще хто инший одбуває.
Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами. Угор.