Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навилок

На́вилок, -лка, м. нави́льник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВИЛОК"
Бубончик, -ка, м. Ум. отъ бубонець.
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Витрушування, -ня, с. Чистка печныхъ трубъ. Мир. Пов. ІІ. 56.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница. Левиц. І. 277.
Розбудити, -ся. Cм. розбужати, -ся.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.
Тмин, -ну, м. Раст. Carum Carvi L. ЗЮЗО. I. 116.
Хоростіль, -ля, м. = хорустіль. Гол. ІІІ. 500.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.