Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безписьменщина, -ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися. К. Досв. 172.
Оружний, -а, -е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали. K. (О. 1861. II. 227).
Пережовтити, -вчу, -тиш, гл. Слишкомъ пожелтить.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282.
Роспрямлювати, -люю, -єш, сов. в. роспрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.