Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерзнути

Ме́рзнути, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ном. № 5911. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЗНУТИ"
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.
Відтоптувати, -тую, -єш, сов. в. відтоптати, -пчу, -чеш, гл. Оттаптывать, оттоптать, истоптать (обувь, ноги). Ми вже й ноги відтоптали, ходивши до свата. Г. Барв. 387. Черевички відтопчу. Грин. ІІІ. 156. відтрутити. Cм. відтручати.
Доконе́чний, -а, -е. Обязательный, непремѣнный.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зві́льна нар. Медленно, понемногу. Солодьки... звільна вирізувались з-за гори. Св. Л. 309.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Платовка, -ки, ж. Ум. отъ платва.
Розсучий, -а, -е. Болѣе чѣмъ сучий. От розсучого сина! (брань). Рудч. Ск. II. 76.
Сусічниця, -ці, ж. Мѣсто въ овинѣ, гдѣ складываютъ сѣно. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.