Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маршувати

Маршува́ти, -шую, -єш, гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРШУВАТИ"
Віджати Ii Cм. віджинати.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum. Вх. Уг. 248.
Острів, -рова, м. 1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364. 2) = острева. Желех. Ум. острівець. Левиц. І. 91.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. у. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш? Харьк. 3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм. Шух. І. 177.
Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.