Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луснути

Лу́снути Cм. лускати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСНУТИ"
Банність, -ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Желех. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности. Гол.
Барзо нар. см. барз.
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Москале́нко, -ка, м. 1) Сынъ великоросса. 2) Сынъ солдата.
Позаходити, -димо, -дите, гл. То-же, что и зайти, но о многихъ или о многомъ. Козаки після побиванок під Кумейками, на Говтві і Стариці позаходили до якого часу в Московщину. Стор. МПр. 60. Так плакали за ним батько і мати, що трохи в голову не позаходили. Чуб. І. 250.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Сличок, -чка, м. = шличок. Лукаш. 62.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника. Стор. І. 33.
Уладнати, -днаю, -єш, гл. 1) Уладить. 2) Поладить. Ніяк не владнають. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.