Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці. Мил. 107.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Хвоськати, -каю, -єш, гл. = хвиськати.
Шулий, -а, -е. О волѣ: съ рогами внизъ. Рудч. Чп. 255.
Шуль I, -ля, м. Родъ игры: бросаютъ палки такъ, чтобы палка однимъ своимъ концемъ подсунулась подъ другую, лежащую на землѣ, палку. КС. 1887. VII. 477.