Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода.
Видумка, -ки, ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. 2) Раст. Angelica silvestris. Cм. Дзенґель.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Настренчувати, -чую, -єш, сов. в. настренчити, -чу -чиш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене. Так настренчила її против чоловіка, що вона його зненавиділа. Cм. наструнчити и настрючити.
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Приходитися, -диться, сов. в. прийти́ся, -деться, гл. безл.
1) Приходиться, прійтись. Десь прийдеться тут пропасти. Не приходиться москаля дядьком звати.
2) Случаться, случиться прійтись. Не приходилось бачити.
3) Доставаться, достаться. У кого мало жита, нехай не розсіває, бо воно і так гірко приходиться.
4) до чого приходитись. Къ чему идти. Він знав, до чого се приходиться, здрігнув увесь.
Прогари м.
1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала.
2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь.
Стик, -ка, м. = істик.
