Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узбіч I

Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗБІЧ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗБІЧ I"
Гуна́, -ни́, ж. = Луна 2. Харьк.
Захва́чувати, -чую, -єш, сов. в. захвати́ти, -чу́, -тиш, гл. = захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать. Мнж. 181.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Півторачок, -чка, м. Ум. отъ півторак.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили. Мкр. Г. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗБІЧ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.