Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гемон

Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕМОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕМОН"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Безшлюбний, -а, -е. Безбрачный.
Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Князівство, -ва, с. Княжество.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Оскорбити Cм. оскорбляти.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Пообрубувати, -бую, -єш, гл. Обрубить (во множествѣ). Пообрубував гілки. Харьк. у.
Попіклуватися, -луюся, -єшся, гл. Позаботиться (о многомъ).
Чортище, -ща, м. Ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕМОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.