Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гемон

Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕМОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЕМОН"
Витуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. витурити, -рю, -риш, гл. Прогонять, прогнать, вытѣснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з домі). Рудч. Ск. II. 55.
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
Жарто́вне нар. Шутливо, шутя. Бер.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Коб. у. Дівчина ця виросте, то навилядіє. Коб. у.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Парний, -а́, -е́ Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЕМОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.