Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Обполоти Cм. обполювати.
Перешумувати, -му́ю, -єш, гл. Перебродить.
Похвал, -лу, м. = похвалка.
Прикройний, -а, -е. 1) Укромный. Постав сани у прикройному місці.
2) О сапогѣ: съ пришитыми къ голенищу головками.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Хіхи, -хів, мн. Смѣхъ. Одно хіхи справляють!
Шиб, -би, ж. Образъ, видъ, фигура. Также и м. р.: шиб, бу. не таким ши́бом. Не такимъ манеромъ.
