Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хробуст

Хробуст, -ту, м. Раст. а) Cirsium oleraceum. Мил. 35. То-же жо́втий хробуст. ЗЮЗО. І. 118. б) Carduus crispus. Мил. 35. Cм. храбуст.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБУСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБУСТ"
Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L. Желех.
Буцати, -цаю, -єш, сов. в. буцнути, -ну, -неш, гл. Бить, ударить лбомъ (о баранѣ). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293.
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ном. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175.
Перетрусити Cм. перетрушувати.
Підпити Cм. підпивати.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.
Уменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. уменшитися, -шуся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Зачала ся жовнарева мошонка вменшати. Гол.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОБУСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.