Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дутель

Ду́тель, -ля, м. Пустой орѣхъ. Дутеля взяв. Черк. у. ду́теля ззі́сти. Умереть. Паллант Евандрович наскоком як раз Гібсона і насів, шпигнув в висок над правим оком, Гібсон і дутеля із'їв. Котл. Ен. VI. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУТЕЛЬ"
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть. Зеньк. у.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Скудрявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ. Сосенко моя кудрявая, чом ти рано скудрявіла? Чуб. V. 589.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. Брацл. у.
Флисник, -ка, м. Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.