Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє.
Диви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Смотрѣть, глядѣть. Треба якось у очі дивитися. Дивиться, як кошеня в каганець. Тепер і хата її дивиться якось сторч. Диви́-но. Смотри-ка. Диви-но, вже сонце сідає.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Списав спину, що й курці нігде клюнути.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт.
Полупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Порепалась і полупилась кожа.
Попідлизуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони попідлизувалися до хазяйки, так їм і добре, а як я не вмію підлизуватися, так мене й гризуть усі.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою.
2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Cм. скаль.
3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги.
Товсто нар.
1) Толсто.
2) Грубо, грубымъ голосомъ. Ведмідь на ретязі товсто реве.
