Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркутати

Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТАТИ"
Борня, -ні, ж. Борьба. Левч. 6.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Клусувати, -су́ю, -єш, гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты. Лебед. у.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай. Конот. у.
Полковниця, -ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.
Проштрикнути Cм. проштрикувати.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКУТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.