Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркутати

Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 113.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТАТИ"
Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Виміркувати, -кую, -єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. І. 60.
Дозолоти́ти Cм. Доволочувати.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили. Шевч. 289.
Огничок, -чка, м. Ум. отъ огонь.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл. 1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ). 2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися. Сим. 146.
Потвора, -ри, об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний. Гол. III. 486.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Чуб. IV. 447. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКУТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.