Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Сама ти стара сорока безхвоста.
Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок.
Обаранити, -ню, -ниш, гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Собаки його обаранили. Бджоли як обаранили його.
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Нікого не обвинувачуйте криво. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його.
Понадкроювати, -кро́юю, -єш, гл. = понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю.
Семряга, -ги, ж. = семеряга. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ум. семряжка.
Швендалка, -ки, ж. Праздношатающаяся.
Шкідник, -ка, м. Причиняющій вредъ, вредящій.
