Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буччя

Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧЧЯ"
Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Задрі́пувати, -пую, -єш, сов. в. задрі́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать грязью нижнюю часть платья. Де це ти так задріпала спідницю? Харьк.
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. Кв. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая. Новомоск. у.  
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи. Чуб. II. 252.
Тихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.