Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок.
Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Ляга́ти, -гаю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Курява лягає. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Обплутати Cм. обплутувати.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ.
Палюх, -ха, м. 1) Палецъ. 2) Большой палецъ. 3) Столбъ. Cм. струнка. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября).
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться.
Плавати, -ваю, -єш, гл. Плавать. Ой плавали утенята по тім боці ставу.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый.
