Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Бадьористий, -а, -е. Бойкій, лихой, молодецкій. Сам був такий бадьористий: козаки... казали проміж себе — орел!
Ганьбливий, -а, -е. 1) = ганебний.
2) Стыдливый.
Зломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Сломаться, сломиться. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Тризубець щоб тобі зломивсь.
Нехлюйство, -ва, с. Неряшливость.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю.
Повідати, -да́ю, -єш, сов. в. повісти, -вім, -віси, гл. Говорить, разсказывать, разсказать. Ой карабин на стілочку, карабин на клинку, повідає губернатор: шкода тебе, синку. Як же, каже, Алкане башо, твій сон одгадати, що ти не можеш нам повідати. Черчук просить, щоби сісти, бо він має щось повісти. Повідж мені правдочку. Ой летіли дикі гуси... правди мені не повіли. Повідати сама до себе.
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа.
2) — дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ.
3) — дне зілля. Раст. = пісочник.
