Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тітуся

Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка. Мил. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТУСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІТУСЯ"
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Зазнаки́ нар. Завѣдомо.
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
Квиток, -тка, м. 1) = квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = квит 3. Чуб. VI. 123.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Показчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Розгріматися, -маюся, -єшся, гл. 1) Разгремѣться. 2) Раскричаться, сердясь. Оце як розгрімався. Ном. Розгрімались як на дурного. МВ. І. 42.
Твердість, -дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІТУСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.