Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Дудва́, -ви, ж. 1) = дудла. 2) Раст.: a) Conium maculatum L. б) Ghaerophyllum.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Опаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. опаскудитися, -джуся, -дишся, гл. = обпаскуджуватися, обпаскудитися.
Покучерявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться кудрявымъ.
Попаски нар.
1) Пася, пасясь на ходу. Отара попаски попхалась навманя. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю.
2) Осторожно. Кішка іде попаски.
Стокротне нар. = стокрот. Біг вам стокротне надгородить.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
